Друзі, не всі фермери нажаль поки що знають англійську, тому ми вирішили зробити для Вас короткий переклад статті співголови Міжнародної Організації Виробників Лохини Корта Бразелтона «Думка: Ринок лохини 2019 – 2020 – зміна акцентів».
Так, Курт Бразелтон переконаний, що 2019 рік усі згадуватимуть як рік зміни траєкторії розвитку світового ринку лохини. На його думку, 2020 рік стане роком формування нових традицій та правил поведінки гравців ринку. Обсяги виробництва лохини у світі продовжують зростати, ягода тепер круглий рік може знаходитись на поличках супермаркетів в усьому світі. Позиціонування ягоди лохини в продовж багатьох років як здорового продукту харчування, призвело до формування у споживача високих вимог щодо якості цього продукту. Протягом останніх 30 років світовий ринок лохини динамічно розвивався, попит і обсяги споживання ягоди постійно зростали. Нині, на ринку лохини склалась така ситуація, коли більшість, ягоди, яку ринок пропонує споживачу, не відповідає його бажанням та очікуванням. Ще декілька років назад
Ще декілька років тому, виробники лохини не мали жодних проблем в реалізації ягоди на міжнародних ринках. Усі гравці ринку мали добрі заробітки від продажу лохини на свіжому ринку. Багато хто з виробників ягоди відчув перші зміни поведінки ринку ще у 2019 році. Отже, вже у 2020 р. слід очікувати зростання попиту на якісну ягоду лохини. Не якісна ягода або продаватиметься за низькою (на рівні собівартості) ціною, або взагалі не знайде свого споживача.
К.Бразелтон звернув увагу на те, що протягом минулих років попит на лохину так само, як і її ціна продовжували зростати і в Європі і в Азії. Попит залишався вищім ніж кількість пропозицій ягоди на ринку. Враховуючи фізіологічні властивості рослини лохини, у повне плодоносіння вона вступає лише на 5-7 рік після посадки. І навіть ті великі обсяги нових плантацій, які були закладені в усіх куточках світу протягом останніх років не здоганяли зростаючого попиту. Адже перші врожаї нових молодих плантацій були не великими. Нині ситуація змінюється. Молоді плантації поступово стають зрілими і продуктивними, обсяги світового виробництва лохини стрімко зростають. Крім того, на ринку з’являються нові техніки і технології виробництва ягоди лохини (вирощування лохини в тунелях, вирощування ягоди в контейнерах на субстраті, нові техніки живлення та обрізки лохини, тощо), все це призводить до зміни правил гри на ринку. З’являються нові регіони, нові джерела постачання продукції на ринок. Усе це вказує на звуження «вікна можливостей» для нових гравців ринку.
К.Бразелтон вказує на те, що виробництво лохини в Перу, Мексиці, Морокко та у південно-східному Китаї продовжує зростати і хоча попит на їхню ягоду поки що перевищує обсяги наявної пропозиції, постачання ягоди лохини на світовий ринок у вересні – жовтні та березні – квітні стає більш динамічним. Все рідше трапляються випадки дефіциту ягоди.
Ветерани ягідного бізнесу спостерігали подібні нюанси та картину розвитку по багатьом іншим ягідним культурам, які теж, свого часу, були високоліквідними та високорентабельними, але з часом ситуація змінювалась. К.Бразелтон вважає, що нині саме час звернути увагу виробників саме на потреби і бажання споживачів ягоди лохини, які вже набули досвіду у споживанні ягоди і знають чого вони хочуть від виробника. Отже, світова індустрія з виробництва лохини вже переживає період зміни парадигми подальшого розвитку, яка, якщо стисло, полягає у переході від кількісних показників до вимог високої якості як до продукту (ягоди лохини) так і усіх етапів його виробництва, підготовки та доставки ягоди до споживача.
Гарним прикладом трансформації ринку лохини може бути Чилі, країни, яка має зрілу розвинену галузь із виробництва ягоди лохини, що, за культурою виробництва ягоди, наближується до світового лідера – США. Нині чилійські виробники лохини вже готуються як до захисту власної долі на ринку, так і до експансії на нові ринкові майданчики та регіони.
Провідні чилійські компанії, що спеціалізуються на виробництві лохини, повністю усвідомлюють виклики, що диктує їх географічна віддаленість від основних ринків збуту продукції та сезонна обмеженість з виробництва ягоди. Тому, увесь свій досвід з вирощування лохини та її експорту, вони спрямовують на формування нових стандартів якості власної продукції, намагаються стандартизувати усі етапи виробництва та підготовки продукції та долучити усіх чилійських виробників лохини до найкращих практик та стандартів якості.
К.Бразельтон зазначив, що ніхто не стоїть на місці. Нові регіони Марокко, Мексика, Перу, південна Африка все ще перебувають на етапі розвитку, розширення кількості плантацій і все ще мають можливість правильно спрямувати інвестиції у правильні технології з виробництва лохини, в розвиток необхідної новітньої інфраструктури. В традиційних регіонах з вирощування лохини у Європі, Чилі, Аргентині та США теж відбуваються суттєві зміни. Продовжується модернізація та розширення інфраструктури, заміна застарілих сортів на нові, впроваджуються нові технології післязбиральної підготовки та обробки ягід. Головний акцент усіх змін спрямовується на підвищення якості продукції та на максимальне задоволення потреб та вимог досвідченого споживача лохини. При цьому, К.Бразельтон наголошує, що розвиватись є куди. Для прикладу найбільш зрілим з точки зору виробництва і споживання ягоди лохини, традиційно вважається ринок США. Однак, не зважаючи на довгу історію культивування любові споживача до ягоди лохини, лише 50% населення США регулярно споживають цю ягоду. Отже, як зауважив К.Бразельтон, усі виробники лохини пливуть в одному судні. І слід спрямовувати спільні зусилля на збільшення розміру «пирога» (кількості споживачів лояльних до ягоди лохини), а не намагатись відтягнути кусочок маленького «пирога» для себе. 2019 рік показав, що галузь вже знаходиться на порозі кардинальних змін і 2020 рік для усієї галузі має стати роком боротьби за найвищу якість і за лояльність і любов споживачів, зацікавленість яких до лохини продовжуватиме зростати.
Із оригіналом статті можна ознайомитись за посиланням: